XIX Міжнародна кавказька конференція присвячена сучасним методам дослідження історії, культури та цивілізацій прикордоння Південного Кавказу. Величезна територія Південного Кавказу, що простягається між Чорним і Каспійським морями, не є цілісною. Тут є чіткий поділ, на який вплинули насамперед політичні відносини, що складалися століттями. Учасники конференції мали можливість обговорити основні проблеми історії та культури Південного Кавказу, але їхньої уваги не оминули й останні протести у Грузії проти так званого закону про іноагентів. Професор Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету Давід Колбая розповів детальніше про цей захід.
Перш за все, професор Колбая звернувся до назви конференції, адже вона має ім’я професора Тадеуша Сьвєнтоховського:
Професор Тадеуш Сьвєнтоховський народився 1932 року, а помер у 2017 році. Він був одним з найславетніших дослідників Південного Кавказу й історії Близького Сходу. Він був автором багатьох книжок, монографій. Він був почесним професором Колумбійського університету. Читав лекції в Центрі східноєвропейських досліджень. Ми разом проводили семінари. Він був запрошеним професором у межах Програми Фулбрайта. Він народився у Франції. Син довоєнного дипломата Речі Посполитої Станіслава Сьвєнтоховського, який був ув’язнений 17 вересня, а потім вбитий, скоріше за все, у в’язниці «Бутирка» у Москві. Останні роки свого життя професор провів між Нью-Йорком та Варшавою. Після років еміграції польська столиця стала для нього другим домом. Він був невтомним дослідником питань Кавказу. Він був завжди відкритий до діалогу і готовий допомогти своїм студентам.
Як я вже згадував, ми разом проводили семінари, присвячені Кавказу, у Варшавському університеті. Я вважаю його своїм майстром. Протягом останніх 19 років я проводжу щорічну кавказьку конференцію для студентів, аспірантів і випускників Центру східноєвропейських досліджень. Після смерті професора Сьвєнтоховського ми назвали на його честь цей захід. Ця конференція зараз має статус міжнародної. Вона відома в середовищі молодих науковців, адже там вони можуть поділитися своїми думками, роботами на тему Кавказу.
Цього року конференція присвячена 100-річчю Антирадянського національного повстання в Грузії.
Можна сказати, що це було перше антирадянське повстання у країнах Південного Кавказу. У 1924 році була затверджена перша Конституція Радянського Союзу. На той час Грузія вже була радянською. В межах тодішньої конфедерації перше повстання відбулося саме в Грузії в 1924 році. Тоді, в перший день повстання, загинуло 3000 осіб. Багато людей назавжди емігрувало з країни.
Зараз ми маємо привід, аби згадати в науковому середовищі минуле Південного Кавказу. Конференція під назвою «Південний Кавказ на прикордонні культур і цивілізацій» нагадує також і про ці події. Крім того, особливо важливо, що під час конференції проходить також виставка, яка стосується грузинської еміграції в довоєнній Варшаві. Мова йде про офіцерів-контрактників Війська Польського, які були вимушені покинути завойовану радянською росією Грузію. Вони емігрували й назавжди залишились у Польщі. Виставка називається «Тевзадзе». Вона стосується викриття певних таємниць. Після війни один грузинський підполковник Війська Польського, який був захисником Варшави, змінив своє прізвище. Він жив у Польщі до 1985 року під ім’ям Валеріян Кшижановський, а не Валеріян Тевзадзе. Він склав заповіт, в якому розкрив таємницю свого імені. Звідси й походить назва виставки. Організатором й ініціатором цієї виставки є я сам.
Головною темою конференції є аналіз соціальних і культурних змін, що відбуваються на Південному Кавказі. Зараз увага усього світу прикута до Грузії, де проходять масові протести проти закону про так званих іноагентів. Цей закон вдарить, між іншим, по неурядових організаціях, ЗМІ, вищих навчальних закладах чи інших організаціях, які отримують фінансову підтримку з-за кордону. Опозиція вважає, що влада запровадила контроверсійний закон за декілька місяців до парламентських виборів, які відбудуться у жовтні, аби боротися з політичними конкурентами. Своїм аналізом подій у Грузії поділився і професор Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету Давід Колбая:
Звичайно, під час нашої конференції відбулася серія виступів, а також дебати й дискусії, присвячені культурним умовам на прикордонні Азії та Європи. Учасники конференції могли обговорити основні історичні та культурні проблеми Кавказу. Цікаво, що першочерговою метою конференції є підтримка студентів та аспірантів в їх дослідницькій роботі, пов’язаній з кавказьким регіоном, а також з розумінням змін, що відбуваються після 1991 року на території Південного Кавказу. У зв’язку з цим ми вирішили організувати дебати, так званий круглий стіл. Цікаво, що серед учасників дебатів є колишні випускники Центру східноєвропейських досліджень, серйозні експерти з провідних аналітичних осередків у Польщі, викладачі з Варшавського університету. Вони дискутували на тему «Південний Кавказ поміж євроазіатською моделлю та європейською». Це була чудова нагода вислухати різні думки з цього приводу, аби дізнатися, що зараз відбувається у Грузії.
Якщо ви питаєте про мою думку з цього приводу, то, звичайно, я завжди підтримуватиму ідею зближення Грузії з північноатлантичними структурами та з західними цінностями. Однак важко передбачити, що робитиме уряд. Мені здається, що, як кажуть експерти, є ще трохи часу, аби вони змінили свою думку. Я сподіваюся, що якимось чином Грузія переможе цю погану дорогу, яку нав’язує уряд, попри те, що 80% жителів Грузії виступає проти пропозицій уряду, а саме — проти відмови від європейського шляху на користь східного, російського чи далекосхідного. Однак ми цього не знаємо. Уряд не говорить чітко про це. Ці протести нагадують ті, що відбувалися 100 років тому на території Грузії.
Я думаю, що наша конференція є важливою, тому що право голосу отримали молоді науковці. Вони обговорювали цю тему.
Репресивний закон про іноагентів може заблокувати подальшу інтеграцію Грузії з Заходом. Професор Давід Колбая пояснив, які переваги для Польщі у членстві Грузії в ЄС:
По-перше, Європа буде сильнішою завдяки тому, що Південний Кавказ буде в кордонах європейської цивілізації. Світ буде безпечніший. По-друге, Грузія — це коридор між Сходом та Заходом, між цими цивілізаціями. Грузія має доступ до моря. Це природно, що країна з такою багатою культурою має бути частиною європейської цивілізації. Крім того, чим більше країн буде цінувати вартості, які пропонує Європейський Союз, тим безпечнішим буде світ.
Дар'я Юр'єва